фундируваний

-а, -е

1) Твердий, стабільний.

2) ек., фін. Дієприкм. пас. мин. ч. до фундирувати.

••

Фунди́руваний дохі́д — дохід, одержуваний з постійних джерел – землі, споруд тощо.

Фунди́ровані по́зики — довгострокові позики, забезпечені певним джерелом державних прибутків, а також позики, утворені кредитною операцією, що перетворює короткострокові державні позики у довгострокові.